ДУСТАРІН В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ДОБРОЯКІСНУ ГІПЕРПЛАЗІЮ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) – хронічне прогресуюче захворювання, що виникає внаслідок розростання періуретральної залозистої зони простати і/або стромальних компонентів, що спричинює обструкцію нижніх сечових шляхів. ДГПЗ – широко розповсюджене захворювання серед чоловіків після 50 років, суттєво впливає на їх стан здоров’я та якість життя. До 60-ти років ДГПЗ виявляється у 50% чоловіків, а до 85 – у 90%. На долю цієї патології приходиться більше 40% від числа усіх захворювань чоловіків старше 50 років [1,2]. Це, безумовно, виводить ДГПЗ у ряд медичних і соціальних проблем, враховуючи, що, за демографічними даними ВООЗ, населення планети старішає, отже прогнозується ріст захворюваності [3,4,5]. На сьогодні чітко доведена андрогензалежність росту тканини ПЗ. Основним андрогеном є тестостерон (Т), але андрогеном, що активно діє безпосередньо у ПЗ, є дигідротестостерон (ДГТ) , який утворюється із Т під впливом 5α-редуктази. У ПЗ концентрація ДГТ значно вища за Т і зв’язок із андрогенрецепторами набагато сильніший. Висока концентрація ДГТ у ПЗ зберігається протягом усього життя чоловіка, чого не можна сказати відносно рівня Т у сироватці крові , який з роками знижується. Саме ДГТ відводиться основна роль у регуляції прямої і непрямої модуляції процесів клітинної проліферації, диференціації і апоптозу [6].
Гормональна природа розвитку ДГПЗ не викликає сумніву, проте деякі автори вказують на більш складний характер патогенезу цього захворювання. Головним в подібному ствердженні є відсутність прямої залежності між ступенем збільшення ПЗ і вмістом в ній ДГТ. Отримані докази того, що додатковою ланкою в патогенезі є хронічне запалення. Доведений зв’язок між присутністю його гістологічних ознак у ПЗ і виразністю клінічної симптоматики, що оцінювалась за Міжнародною шкалою IPSS. ДГПЗ у 2,4 рази частіше розвивається у пацієнтів, котрим раніше діагностували хронічний простатит, тобто останній можна розглядати як ранній маркер подальшого розвитку ДГПЗ. Що стосується механізму впливу хронічного запалення на розвиток ДГПЗ , то відомо наступне. Під час запалення у стромі ПЗ утворюються інфільтрати, що складаються в основному із Т- та В-лімфоцитів і макрофагів. В них продукуються цитокіни (ІЛ – 2,6, 8, 15 та γ-інтерферон), які підсилюють проліферацію клітин ПЗ, зокрема фібробластів. Клітини, що межують з вогнищем запалення, гинуть ( механізм остаточно невідомий), а їх місце займають ділянки стромальної гіперплазії. Пов’язують такий вплив запалення на проліферацію ПЗ із віковим послабленням імунної системи і як результат – пошкодження супресорних клітин, що сприяє поступовій інфільтрації ПЗ лімфоцитами і запускається каскад подій, які ведуть до розвитку ДГПЗ. У хворих на ДГПЗ має місце і підвищення С-реактивного білка [7,8,9].
Основними факторами ризику прогресування ДГПЗ є: вік, зміни гормонального статусу, об’єм передміхурової залози ≥30см3, показник за Міжнародною системою оцінки захворювань ПЗ IPSS (International Prostate Symptom Score) ≥7, рівень ПСА сироватки крові ≥4,0 нг/мл. Наявність у пацієнта одного чи декількох факторів значно збільшує вірогідність прогресування захворювання. Внаслідок прогресування ДГПЗ можуть виникати такі ускладнення як гостра затримка сечовипускання, інфекції сечових шляхів, ниркова недостатність, поява дивертикулів і каменів сечового міхура[10].
На сьогодні відомо, що часто ДГПЗ зустрічається у хворих на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, метаболічний синдром, цукровий діабет, ожиріння. Є багато робіт, в яких відкреслюється важлива роль метаболічних факторів у неухильному прогресуванні ДГПЗ, якщо відсутня їх своєчасна корекція [11, 12, 13]. Посилює розвиток ДГПЗ гіподинамія сучасних чоловіків, що провокує застій крові. Фізична активність знижує ризик розвитку симптомів на 29%, в той час як індекс маси тіла вище 30 підвищує їх на 41%. Негативний вплив має і відповідне харчування, а саме – застосування тваринних жирів, які багаті на вміст насичених жирних кислот, що сприяють структурним змінам фосфоліпідів мембран [14, 15, 16].
Виявляється ДГПЗ рядом симптомів, які об’єднують під загальною назвою – симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ). Поділяють ці симптоми на три групи: ірітативні (симптоми фази «накопичення»), обструктивні (симптоми фази «випорожнення»), постміктуричні (симптоми після випорожнення) [17, 18].
Не дивлячись на наукові досягнення в плані вивчення ДГПЗ, ця патологія не перестає цікавити урологів. Тактика лікування ДГПЗ еволюціонувала від оперативного втручання до консервативної терапії. На сьогодні саме медикаментозне лікування відіграє головну роль. Запропоновані різні варіанти медикаментозного лікування пацієнтів із ДГПЗ, як у вигляді монотерапії, так і в комбінації лікарських форм. Постійно розширюється спектр лікарських засобів, які впливають, що надзвичайно важливо, на патогенетичні ланки цієї серйозної патології. Увага в цьому плані приділяється інгібіторам 5α-редуктази, її ізоферментам Ⅰ та Ⅱ типів. Ізофермент Ⅰ типу знаходиться переважно у шкірі та печінці і ДГТ потрапляє у ПЗ через системний кровотік. Ізофермент Ⅱ типу знаходиться у ПЗ і відповідає за утворення ДГТ безпосередньо у передміхуровій залозі. Одним із препаратів цієї групи є Дустарін, зареєстрований наказом МОЗ України (реєстраційне посвідчення №UA /18478/01/01/.
Мета дослідження: аналіз та оцінка ефективності лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози препаратом Дустарін.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ.
У дослідженні прийняли участь 58 пацієнтів з ДГПЗ у віці від 52 – 75 років ( середній вік – 62,5). Всім хворим було проведено комплексне амбулаторне обстеження: сбір скарг та їх оцінка за Міжнародною шкалою IPSS, вивчення анамнезу, оцінка якості життя за шкалою Q0L, пальцьове дослідження та УЗД простати для визначення її об’єма, УЗД сечового міхура для визначення об’єма залишкової сечі, урофлоуметрія (УФМ) для уточнення максимальної об’ємної швидкості потоку сечі, загальні аналізи крові та сечі, рівень простатспецифічного антигену (ПСА), рівні креатиніну і сечовини.
Критеріями включення пацієнтів у дане дослідження були: вік – старше 50 років, об’єм простати – ≥30 см3, рівень ПСА у сироватці крові – ≤ 3,5 нг/мл, максимальна швидкість сечовипускання за даними УФМ ≤15 мл/сек, об’єм залишкової сечі ˂ 250 мл.
У дослідження не були включені хворі із збільшенням середньої долі ПЗ, склерозом простати, каменями та дивертикулами сечового міхура, стриктурами уретри.
Всім пацієнтам провели монотерапію ДГПЗ інгібітором 5α-редуктази – Дустаріном, по 0,5 мг 1 раз на добу. Всі пацієнти були проінформовані відносно необхідності постійного і регулярного прийому препарату, бо в противному разі захворювання буде прогресувати, не дивлячись на прийом ліків. В залежності від тривалості прийому Дустаріна хворі були розподілені на дві групи: у 25(43,1%) курс лікування тривав 6 міс., у 33 (56,9%) – 12 міс.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.
При первинному зверненні всі хворі скаржились на наявність помірно виражених ірітативних, обструктивних та постміктуричних симптомів: прискорене денне та нічне сечовипускання, утруднене сечовипускання, сечовипускання тонкою та в’ялою струминою, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, підкапування залишків сечі.
Сумарний бал симптоматики за шкалою IPSS до початку застосування Дустаріна склав 16,5±2,1, у першій групі пацієнтів – 16,3±2,8, у другій – 16,7±3,1. Середній показник якості життя за шкалою Q0L до початку лікування – 4,5±0,7 балів, у хворих Ⅰ групи – 4,3±0,3 бала, Ⅱ групи – 4,2±0,7 бала. Об’єм передміхурової залози , за даними УЗД, склав 57,5±8,9 см3, в Ⅰ групі – 55,2±7,2 см3, у Ⅱ – 57,8±6,7 см3. Кількість залишкової сечі в сечовому міхурі в середньому склала 78,7±15,8 мл, в Ⅰ групі 78,3±20,1 мл, у Ⅱ – 80,1±10,5 мл. Максимальна швидкість сечовипускання при урофлоуметрії в середньому 9,1±1,5 мл/сек., у хворих Ⅰ групи – 8,9±3,2 мл/сек., Ⅱ групи – 9,2±2,1 мл/сек. Рівень ПСА в середньому складав 3,2±0,3 нг/мл.

Як показало проведене нами дослідження, позитивний ефект від лікування Дустаріном спостерігався в обох групах хворих, але кращі показники були у пацієнтів Ⅱ групи, де лікування тривало 12 міс. В обох група спостерігався регрес симптомів нижніх сечових шляхів (таблиця 1).

ВИСНОВКИ.

1. ДГПЗ є актуальною медичною проблемою, що виявляється у значної частини чоловіків середнього та похилого віку.
2. Важливе місце у медикаментозній терапії хворих на ДГПЗ належить інгібіторам 5α-редуктази. Представником цієї групи є Дустарін, що діє на ізоферменти 5α-редуктази Ⅰ та Ⅱ типу.
3. Дустарін, як засіб монотерапії, є ефективним препаратом. Знижує характерні для ДГПЗ клінічні прояви, покращує якість життя пацієнтів, знижує ризик його прогресування, добре переноситься хворими.
4. Ефект від лікування Дустаріном досягається при безперервному та довготривалому його застосуванні.
Продовження подібних досліджень, вивчення різних схем довготривалої терапії ДГПЗ – актуальна задача, рішення якої дозволить розробити оптимальну тактику лікування пацієнтів із цією серйозною патологією.

ДУСТАРІН В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ДОБРОЯКІСНУ ГІПЕРПЛАЗІЮ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ.
В.А. Слободянюк

ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) – хронічне прогресуюче захворювання, що виникає внаслідок розростання періуретральної залозистої зони простати і/або стромальних компонентів, що спричинює обструкцію нижніх сечових шляхів. ДГПЗ – широко розповсюджене захворювання серед чоловіків. На долю цієї патології припадає більше 40% від числа всіх захворювань чоловіків старше 50 років. Це, безумовно, виводить ДГПЗ у ряд медичних і соціальних проблем, враховуючи, що, за демографічними даними ВООЗ, населення планети старішає, отже прогнозується ріст захворюваності. На сьогодні чітко доведена андрогензалежність росту тканини передміхурової залози (ПЗ). Основним андрогеном є тестостерон (Т), але андрогеном, що активно діє безпосередньо у ПЗ, є дигідротестостерон (ДГТ), який утворюється із Т під впливом 5α-редуктази. Саме ДГТ відводиться основна роль у регуляції клітинної проліферації. Тактика лікування ДГПЗ еволюціонувала від оперативного втручання до консервативної терапії. Існують різні варіанти медикаментозного лікування, але увага приділяється тим засобам, що впливають на патогенетичні ланки цієї патології, а саме – інгібіторам 5α–редуктази. Одним із препаратів цієї групи є Дустарін, зареєстрований наказом МОЗ України (реєстраційне посвідчення №UA 118478/01/01), виробництва АТ «Київський вітамінний завод».
Мета дослідження: аналіз та оцінка ефективності лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози препаратом Дустарін.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 58 пацієнтів з ДГПЗ у віці від 52 до 75 років. Всім пацієнтам проведене комплексне амбулаторне обстеження: оцінка скарг за Міжнародною шкалою IPSS, оцінка якості життя за шкалою Q0L, пальцьове дослідження та УЗД ПЗ, УЗД сечового міхура, урофлоуметрія, рівень простатспецифічного антигену (ПСА), загальні аналізи крові та сечі, визначення креатиніну та сечовини. Хворі були розподілені на дві групи. Перша група отримувала Дустарін протягом 6 міс., друга – 12 міс.
Результати. Як показало дослідження, позитивний ефект від лікування Дустаріном спостерігався в обох групах, але кращі показники були в другій групі. У хворих спостерігався регрес симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), зменшувались об’єм ПЗ та залишкова кількість сечі.
Заключення. Проведене дослідження показало, що Дустарін є ефективним засобом в лікуванні ДГПЗ, діючи на механізм розвитку гіперплазії. Дустарін покращує якість життя пацієнтів, знижує ризик прогресування цього захворювання. Препарат добре переноситься хворими. Ефект від лікування Дустаріном досягається завдяки безперервному та довготривалому його застосуванні.
Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, медикаментозна терапія, інгібітор 5α-редуктази, Дустарін.

DUSTARIN IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH DUSTARIN IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH BENIGN PROSTATIC HYPERPLASIA
V.A.Slobodyanyuk

Benign prostatic hyperplasia (BPH) is a chronic progressive disease caused by the growth of the periurethral glandular area of the prostate and/or stromal components, which causes obstruction of the lower urinary tract. BPH is a common disease among men. This pathology accounts for 40% of all diseases in men over 50 years. According to WHO demographics, the world’s population is aging and, therefore, an increase in morbidity is projected. These factors bring BPH into a number of medical and social problems. Nowadays, androgen-dependent growth of the prostate has been clearly proven. The main androgen is testosterone, but the androgen that is active in the pancreas is dihydrotestosterone (DHT), which is formed from testosterone under the influence of the enzyme 5α-reductase. DHT plays a major role in the regulation of cell proliferation. BPH treatment tactics have evolved from surgery to conservative therapy. There are different options for drug treatment, but attention is paid to those drugs that affect the pathogenetic links of this serious pathology, namely: 5α-reductase inhibitors. One of the drugs in this group is “Dustarin”, registered by order of the Ministry of Health of Ukraine (registration certificate № UA / 18478/01/01), produced by the Kiev Vitamin Factory.
The aim of the study: analysis and evaluation of the effectiveness of BPH treatment with the drug “Dustarin”.
Materials and methods. The study involved 58 patients with BPH aged 52 to 75 years. All patients underwent a comprehensive study: IPSS International Complaints Assessment, QoL Quality of Life Assessment, Finger Examination and Prostate Ultrasound, Bladder Ultrasound, Prostate-Specific Antigen Levels, General Blood and Urine Tests, Creatinine and Urea Levels. Patients were divided into two groups. Patients in the first received “Dustarin” for 6 months, and in the second – 12 months.
Results. Positive effect of “Dustarin” treatment was observed in both groups, but the best results were in the second group according to the study data. Patients showed regression of lower urinary tract symptoms, decreased prostate volume and residual urine.
Conclusion. The study showed that “Dustarin” is an effective drug in the treatment of BPH, acting on the mechanism of hyperplasia. “Dustarin” improves the quality of life of patients, reduces the risk of disease progression. The drug is well tolerated by patients. The effect of “Dustarin” treatment is achieved through its continuous and long-term use.
1. BPH is an urgent medical problem that is found in a large proportion of middle-aged men.
2. An important place in the drug therapy of patients with BPH belongs to 5α-reductase inhibitors and its type I and II isoenzymes.
3. “Dustarin”, as a monotherapy, is an effective drug. Reduces the clinical manifestations characteristic of BPH, improves the quality of life of patients, reduces the risk of its progression, well tolerated by patients.
4. The effect of “Dustarin” treatment is achieved with continuous and long-term use.
Continuation of such studies, the study of various schemes of long-term therapy of BPH – an urgent task, the solution of which will allow developing optimal tactics for the treatment of patients with this serious pathology.

ДУСТАРИН В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ДОБРОКАЧЕСТВЕННОЙ ГИПЕРПЛАЗИЕЙ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ.
В. А. Слободянюк

Доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) – хроническое прогрессирующее заболевание, возникающее вследствие разрастания периуретральной железистой зоны простаты и/или стромальных компонентов, что ведет к обструкции нижних мочевых путей. ДГПЖ – широко распространённое заболевание среди мужчин. На долю этой патологии приходится больше 40% от числа всех заболеваний мужчин старше 50 лет. Это, безусловно, выводит данную патологию в ряд медицинских и социальных проблем, учитывая, что, по демографическим данным ВОЗ, население планеты стареет, а значит, прогнозируется рост заболеваемости. На сегодняшний день чётко доказана андрогензависимость роста ткани предстательной железы (ПЖ). Основным андрогеном является тестостерон (Т). Однако андрогеном, активно действующим непосредственно в ПЖ, является дигидротестостерон (ДГТ), образующийся из Т под действием фермента 5α-редуктазы. Именно ДГТ и отводится основная роль в регуляции клеточной пролиферации. Тактика лечения ДГПЖ эволюционировала от оперативного вмешательства к консервативному лечению. Существуют разные варианты медикаментозного лечения , но особое внимание уделяется тем препаратам, которые влияют на патогенетические звенья этой патологии, а именно – ингибиторам 5α-редуктазы. Одним из препаратов этой группы является Дустарин, зарегистрированный приказом МОЗ Украины (регистрационное свидетельство №UA 118478/01/01), производства АО «Киевский витаминный завод».

Цель исследования: анализ и оценка эффективности лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы препаратом Дустарин.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 58 пациентов с ДГПЖ в воздасте от 52 до 75 лет. Всем пациентам проведено комплексное амбулаторное исследование: оценка жалоб по Международной шкале IPSS, изучение качества жизни по шкале Q0L, пальцевое исследование и УЗИ простаты, УЗИ мочевого пузыря, урофлоуметрия, уровень простаспецифического антигена (ПСА), общие анализы крови и мочи, определение креатинина и мочевины. Больные были распределены на две группы. Первая получала Дустарин в течение 6 мес., вторая – 12 мес.

Результаты. Как показало проведенное исследование, положительный результат от лечения Дустарином имел место в обеих группах, но лучшие результаты были зафиксированы во второй. У больных отмечался регресс симптомов нижних мочевых путей, уменьшались обьём ПЖ и остаточное количество мочи.
Заключение. Проведенное исследование показало, что Дустарин является эффективным средством в лечении ДГПЖ, действуя на механизм развития гиперплазии. Дустарин улучшает качество жизни пациентов, снижает риск прогрессирования этого заболевания. Препарат хорошо переносится больными. Эффект от лечения Дустарином достигается благодаря непрерывному и длительному его применению.
Ключевые слова: доброкачественная гиперплазия предстательной железы, медикаментозная терапия, ингибитор 5α-редуктазы, Дустарин.