Застосування препарату Тізалуд в лікуванні хворих з вертеброгенним больовим синдромом

Біль в спині є другою по частоті причиною госпіталізації. Біля 20% дорослого населення страждає від болей в спині, що періодично повторюються. Частіше всього болями в спині страждають люди працездатного віку — від 30 до 45 років [1].

Найбільш частими причинами люмбалгії є патологічні зміни в хребті, м’язах [2, 3]. Практично будь-який біль супроводжується фізіологічним напруженням м’язів та призводить до імобілізації пошкодженої ділянки і створення м’язового корсету [4]. В спазмованих м’язах розвивається локальна ішемія, яка викликає вазомоторні і нейродистрофічні зміни в тканинах і ще більше посилює активацію ноцицепторів м’язового волокна. Спазмований м’яз є джерелом додаткової імпульсації, яка потрапляє в клітини задніх рогів того ж сегмента, а потім в передні роги, що викликає ще більший спазм м’язів. Таким чином виникає патофізіологічний процес: біль — спазм м’язів — біль [5].

Велике значення в комплексній терапії болей в спині мають м’язові релаксанти, які дозволяють розірвати «порочне коло». Найбільшу перевагу надають тізанідіну — селективному альфа2-адренергичному агоністу, який пригнічує вихід нейротрансмітерів в спинальних полісинаптичних шляхах. Тізанідін володіє м’язоворелаксуючим та анальгетичним ефектом. До того ж він захищає слизову оболонку шлунку від дії нестероїдних протизапальних препаратів [1].

Матеріали та методи дослідження

Метою нашого дослідження стало вивчення впливу препарату Тізалуд на перебіг вертеброгенного больового синдрому попереково-крижового відділу хребта. Для вирішення поставленої мети нами проводилось обстеження 50 хворих з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового відділу хребта у віці від 25 до 55 років. Хворі були поділені на 2 групи. І групу склали хворі, що отримували базову терапію без використання «Тізалуду». До ІІ групи увійшли хворі, що отримували на фоні базової терапії Тізалуд по схемі 4 мг 2 рази на день 10 днів.

Базова терапія включала нестероїдні протизапальні препарати, сечогінні, вітамінотерапію. Курс лікування продовжувався 10 днів.

Всім пацієнтам проводилось клініко-неврологічне обстеження, яке включало: шкалу оцінки вертеброневрологічної симптоматики (в балах) за допомогою, якої визначали ступінь порушення об’єму рухів в ураженій ділянці, сколіозу, наявність корінцевого та нейродистрофічного синдрому. Для об’єктивізації больового синдрому та контролю за ефективністю застосованої терапії використовували: візуально-аналогову шкалу (ВАШ в мм), шкалу інтенсивності больового синдрому (в балах), частоту м’язового спазму та м’язово-тонічний синдром (в балах), ступінь порушення життєдіяльності за допомогою опитувальника Роланда-Моріса (в балах) [6].

Оцінку стану хворих проводили щоденно, аналіз результатів здійснювали до та після лікування.

Результати та їх обговорення

До початку лікування хворі скаржились на постійну біль різної інтенсивності в попереково-крижовому відділі хребта, яка періодично ірадіювала в ногу та посилювалась при фізичному навантаженні, в сидячому положенні. Наряду з цим турбувала скованість хребта, м’язові спазми в поперековому відділі та нозі. Згідно шкали оцінки вертеброневрологічної симптоматики неврологічний статус відповідав 7,3±0,52 балів. Інтенсивність больового синдрому у хворих склала 8,8±0,73 балів, за даними візуально-аналогової шкали 78±1,4 мм.

При обстеженні неврологічного статусу був виявлений м’язово-тонічний больовий синдром, який становив 2,3±0,15 балів, а частота м’язового спазму 3,4±0,26 балів.

Біль в спині супроводжувався вираженним порушенням життєдіяльності пацієнтів. Про це свідчила наявність обмежень, пов’язаних з болем (14±1,1 балів) за даними опитувальника Роланда-Моріса.

В процесі лікування стан пацієнтів покращився у всіх групах. Больовий синдром в попереково-крижовому відділі зменшився, про що свідчить зниження показників інтенсивності больового синдрому та візуально аналогової шкали. Достовірне покращення спостерігалось у хворих, які отримували в лікуванні Тізалуд (див. табл.).

Разом з тим у пацієнтів обох груп покращились параметри шкали оцінки вертебрологічної симптоматики. А саме: збільшився об’єм рухів, зменшився сколіоз, вираженість корінцевого та м’язово-тонічного синдрому. При порівнянні показників бальної оцінки неврологічного статусу у хворих, лікованих традиційно і з застосуванням «Тізалуду» достовірно кращими були показники у хворих, які отримували Тізалуд (див. таб.).

Позитивний вплив лікування був відмічений по відношенню до м’язово-тонічного больового синдрому. Частота м’язового спазму та вираженість м’язово-тонічного синдрому значно зменшилась у хворих ІІ групи в порівнянні з пацієнтами І групи (див. таб.).

Аналіз впливу лікування на рівень життєдіяльності пацієнтів показав, що під впливом «Тізалуду» більш суттєво покращились дані опитувальника Роланда-Моріса (див. таб.).

Висновки

Застосування препарату Тізалуд в комплексній терапії вертеброгенних больових синдромів сприяє регресу больового та м’язово-тонічного синдромів, покращує показники статико-динамічної функції хребта та відновлює життєдіяльність пацієнтів.

Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати препарат Тізалуд в лікуванні хворих з вертеброгенними больовими синдромами попереково-крижового відділу хребта.

Таблиця. Динаміка показників болю та статико-динамічної функції хребта у пацієнтів з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового відділу хребта

Примітки: * — достовірність різниці між групами нелікованих та лікованих (р<0,05); # — достовірність різниці між групами лікованих (р<0,05).

Література

1. Вознесенская Т.Г. Боль в спине: взгляд невролога //Медична газета «Здоров’я України» №23. — 2006 р. — с.1–3.
2. Е.А. Широков Синдром повышенного мышечного тонуса в практике невролога и его лечение Сирдалудом — Русский мед.журнал том. 13, №22, 2005 — 1466 — 1468 с.
3. В.А.Парфенов , И.И. Яхно Неврология в общемедицинской практике. — М., 2001.
4. Г.Н.Авакян, Е.И. Широков, А.А.Никонов Применение мидокалма для купирования вертеброгенных болевых синдромов. Боль в спине. Современные аспекты терапии. Киев 2004.
5. Т.Д. Крих Рандомизированное исследование сравнительной эффективности лечебных комплексов у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза // Периферическая нервная система, Минск, 1990 — Вып. 13 — с.234–237.
6. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации // Руководство для врачей и научных работников / Под ред. А.Н. Белай, О.Н. Щепетовой. — М.: Антидор, 2002. — 439 с.

Стаття надана мовою оригіналу