Комплексне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок

Вступ

Незважаючи на багатовікову історію, проблема лікування варикозної хвороби (ВХ) не тільки не втратила актуальності, а й залишається однією з найважливіших у сучасній ангіології, що передусім обумовлено значним поширенням в індустріально розвинених країнах. ВХ нижніх кінцівок трапляється в 15–25% дорослого населення. У загальній структурі захворювань ця патологія становить близько 5%, серед уражень периферійних судин — від 10 до 40%, а серед кількості пацієнтів хірургічних стаціонарів — від 2,1 до 3%. Широке розповсюдження ВХ, значна кількість її ускладнень, вагомий відсоток втрати працездатності й інвалідизації хворих потребують адекватного виконання ефективних хірургічних втручань, що становить не тільки суто медичну, а й важливу соціально-економічну проблему [2]. Вирішення такої ситуації можливе при перегляді традиційних підходів до тактики лікування хворих і впровадженні ранніх радикальних операційних втручань при неускладнених формах ВХ [4, 5]. Радикальна ліквідація варикозного синдрому можлива тільки хірургічним способом, але разом з тим велике значення має функціональний результат лікування, який передбачає ліквідацію або мінімізацію проявів хронічної венозної недостатності (ХВН). Цього можна досягти тільки поєднанням операційних і консервативних методів лікування. Тактика їх застосування першочергово визначається формою ВХ і стадією ХВН. Одним із методів лікування ХВН вважають склерохірургію, яка поєднує флебосклерозування із операційним втручанням [1, 4, 5]. Основною метою консервативної терапії є зменшення симптомів ХВН та профілактика появи нових ділянок варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Найефективнішими препаратами вважають флавоноїди (діосмін і гесперидин) [3]. На українському ринку широко розповсюдженим і доступним є препарат Нормовен виробництва ЗАТ «Київський вітамінний завод», який містить 450 мг діосміну та 50 мг гесперидину.

Метою дослідження було вивчити ефективність комплексного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок при застосуванні препарату Нормовен.

Матеріал та методи

У відділенні судинної хірургії ОКЛ прооперовано 65 хворих з ВХ нижніх кінцівок ІІ–ІІІ класу за CEAP, у 23 з яких одночасно виконано стовбурову склерооблітерацію. Для порівняння ефективності комплексного лікування хворих поділено на дві групи: І група — 34 хворих, яким виконано флебектомію за Бебкоком (з одночасною склерооблітерацією в 9 хворих); ІІ група — 31 пацієнт після флебектомії (з одночасною склерооблітерацією в 14 хворих), яким у післяопераційному періоді призначено венотонічний препарат Нормовен протягом 1 місяця. Середній вік хворих становив 42,1±2,2 роки (від 32 до 65 років).

Усім пацієнтам виконано ультразвукове дуплексне сканування (УДС) вен нижніх кінцівок з маркуванням неспроможних перфорантних вен гомілки. Вертикальний рефлюкс у системі великої підшкірної вени (ВПВ) зареєстровано у 94,3%, горизонтальний (на гомілці) — у 23,6%, змішаний — у 14,8% хворих. Діаметр ВПВ не перевищував 7 мм, діаметр комунікантних вен — 1,5 мм. Кросектомія та видалення вен за Бебкоком виконано 42 хворим. У 23 хворих виконано кросектомію з коротким стрипінгом на стегні та наступною склерооблітерацією на гомілці.

Результати та обговорення

Видалення стовбурів магістральних підшкірних вен і їх варикозно розширених приток є єдиним радикальним методом лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок. Для зменшення негативних наслідків флебектомії (оніміння, пошкодження лімфатичних судин та нервових стовбурів) у 23 пацієнтів виконано стовбурову склерооблітерацію на гомілці. Першим етапом виконували кросектомію з коротким стрипінгом. Наступним етапом біля медіальної кісточки виділяли початковий відділ ВПВ. Вену перетинали, дистальний кінець лігували, а в проксимальний уводили поліетиленовий катетер. Підтягуючи катетер назовні, через його просвіт вводили склерозант. У всіх випадках використовували препарат Aethoxysklerol(полідоканол) фірми «Kreussler-Pharma» (Німеччина) з розрахунку 1 мл 2% розчину на 8–10 см вени. Після повного витягання катетера дистальний кінець ВПВ перев’язували. Для забезпечення стикання стінок вени між собою на кінцівку одразу накладали еластичний бинт з марлевим валиком або латексними подушками за ходом вени, оскільки лише при тугому бинтуванні та точному розташуванні марлевого валика в проекції вени досягають її облітерації. Тому інтраопераційну стовбурову склерооблітерацію виконували останнім етапом операційного втручання після венектомії.

Практикували ранню активізацію пацієнтів. Шви з ран знімали на 7–9 день після операції. У післяопераційному періоді всім хворим призначали еластичну компресію за допомогою медичного трикотажу І–ІІ ступенів компресії. До комплексного лікування хворим ІІ групи додали Нормовен по 1 табл. двічі на добу протягом 30 днів.

При поступленні в клініку основними скаргами в більшості пацієнтів були відчуття важкості в ногах, помірні набряки, судоми вночі, незначний больовий синдром. Кожен п’ятий пацієнт зауважував свербіж шкіри, що свідчило про виразнішу ХВН. Через місяць після операції при повторному огляді у хворих І групи, які не вживали венотонічних препаратів, виявлено синдром „важких ніг» у 14 (41,2%) випадках, набряковий синдром у 11 (32,4%), больовий синдром у 10 (29,4%), судомний синдром у 6 (17,6%) та свербіж шкіри у 3 (8,8%) хворих (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка суб’єктивної симптоматики у хворих протягом лікування

Пацієнти, які вживали Нормовен, зауважили покращення свого стану та зменшення негативних проявів ХВН за всіма показниками. Так, відчуття важкості в ногах залишилося тільки в 7 (22,6%) пацієнтів, що майже удвічі краще, ніж у хворих, які не приймали Нормовен. Набряковий та больовий синдроми виявлено в 5 (16,1%) та 4 (12,9%) хворих І групи, що удвічі рідше, ніж у ІІ групі. Судоми м’язів вночі зауважували 16–17% хворих кожної групи, що, на наш погляд, не було пов’язано з ХВН, а скоріш за все з виявленою патологією хребта. Загалом, зауважено задовільну переносимість препарату Нормовен. Лише одна пацієнтка тимчасово припинила лікування внаслідок кишкового дискомфорту, який виник протягом першого тижня вживання.

Через 3 місяці при дослідженні якості життя 94,8% хворих вважали її повністю відновленою. Незначне локальне ущільнення та легка пігментація після склерооблітерації не викликали у хворих негативних реакцій.

Висновки

1. Комплексне хірургічне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок забезпечує радикальне видалення розширених вен з дотриманням принципів мініінвазійності та задовольняє естетичні вимоги, які висувають пацієнти.
2. Використання в комплексному патогенетичному лікуванні препарату Нормовен забезпечує зменшення та ліквідацію симптомів хронічної венозної недостатності.

Література

1. Богачев В.Ю., Золотухин И. А., Брюшков А.Ю., Журавлева О.В. Флебосклерозирующее лечение варикозной болезни вен нижних конечностей с использованием техники «FOAM-FORM» // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2003. — Т. 9, № 2. — С. 81–85.
2.  Бурлева Е.П., Денисов Р.Е. Амбулаторная специализированная помощь пациентам с начальными формами хронической венозной недостаточности нижних конечностей // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2005. — Т. 11, № 2. — С. 71–75.
3. Никульников П.И., Влайков Г.Г., Гуч А.А. Лечение хронической венозной недостаточности нижних конечностей. Новые альтернативы // Кровообіг та гемостаз. — 2008. — № 1. — С. 76–78.
4. Суковатых Б.С., Беликов Л.Н., Родионов О.А., Щербаков А.Н. и соавт. Флебосклерозирующее лечение высокого вено-венозного рефлюкса крови у больных с начальными стадиями варикозного расширения вен нижних конечностей // Хирургия. — 2005. — № 6. — С. 7–10.
5. Суковатых Б.С., Беликов Л.Н., Середицкий А.В., Суковатых М.Б. и соавт. Склерохирургическое лечение острого тромбофлебита поверхностных вен // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2006. — Т. 12, №1. — С. 81–85.

Стаття надана мовою оригіналу