Хронічна хвороба нирок у практиці ендокринолога: підходи до діагностики та лікування

Резюме. Поширеність цукрового діабету (ЦД) в усьому світі досягла масштабів епідемії. На ЦД вже страждає понад 8% населення планети (більш як 450 мільйонів людей); за прогнозами, до 2045 року ця кількість зросте до понад 700 мільйонів людей. Понад 40% людей із ЦД, ймовірно, захворіють на хронічну хворобу нирок (ХХН). Для людей із ЦД ХХН є потенційно руйнівним станом, що помітно збільшує серцево-судинний ризик і потенційно призводить до ниркової недостатності, яка потребує діалізу або трансплантації нирки. ХХН охоплює широкий діапазон тяжкості захворювання та значну гетерогенність ризиків прогресування до термінальної стадії захворювання нирок, захворюваності та смертності. Визначення ХХН на основі зміни швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) або альбумінурії, які зберігаються щонайменше 3 місяці, відрізняє його від потенційно попередженого або оборотного гострого ураження нирок, яке триває менше ніж 3 місяці. Починаючи з 2002 року, ця класифікація ХХН привела до того, що звіти про оцінку ШКФ додали до панелей амбулаторного дослідження сироваткового креатиніну та внесли їх до діагностичних кодів. Для пацієнтів із ЦД профілактика та скринінг проводяться переважно в закладах первинної медико-санітарної допомоги та ендокринологічного профілю. Більшість лікарів первинної медико-санітарної допомоги та лікарів-ендокринологів виступають за багатофакторне лікування ЦД з акцентом на адекватний контроль глікемії для запобігання мікросудинним ускладненням, включаючи ХХН, а також щорічний скринінг на ХХН з оцінкою екскреції альбуміну з сечею та ШКФ. Оптимальне лікування ХХН при ЦД є складним, багатопрофільним і міжфункціональним завданням. Воно поєднує в собі від лікування ЦД в умовах загальної практики або діабетології до лікування ХХН у нефрологічних умовах. Особи з ЦД і ХХН мають ризик розвитку гострих ускладнень, пов’язаних із ЦД, таких як гіпоглікемія та діабетичний кетоацидоз; ризик довгострокових ускладнень, таких як ретинопатія, нейропатія та розвиток синдрому діабетичної стопи; ризик ниркової недостатності при необхідності діалізу або трансплантації; і, зокрема, ризик серцево-судинних ускладнень, включаючи ішемію, аритмію та серцеву недостатність. Таким чином, комплексне лікування ЦД включає регулярний скринінг цих ускладнень і лікування багатьох факторів серцево-судинного ризику на додаток до гіперглікемії, таких як гіпертонія, дисліпідемія, ожиріння та фактори способу життя, включаючи дієту, куріння та фізичну активність.Стаття підготовлена за матеріалами лекції в рамках науково-освітнього проєкту «Школа Ендокринолога». Висвітлено основні питання діагностики, лікування та профілактики ХХН за сучасними класифікаціями та рекомендаціями.

Ключові слова: цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, альбумінурія, швидкість клубочкової фільтрації.

Стаття надана мовою оригіналу