Досвід застосування оксибутиніну в комплексному лікуванні жінок зі змішаним та імперативним нетриманням сечі

В. І. Горовий Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова

Experience of using oxybutyninym in complex treatment of women with mixed and urgent urinary incontinence

V.I. Gorovyy

The analysis of complex treatment of women with mixed and urgent urinary incontinence by using oxybutyninym carried out. The treatment of women with urgent urinary incontinence with using oxybutyninym was effective expecially in case of combination with intrav- aginal electrostimulation of urethral sphincter and pelvic floor muscles. The treatment of women with mixed urinary incontinence with using oxybutyninym was effective only in combination with intravagi- nal electrostimulation. Side effect (dryness in mouth) with using oxybutyninym was noted in 20(31,7%) patients and it was the reason to decrease the dose of oxybutyninym (2,5 mg three times per day).

Key words

mixed and urgent urinary incontinence, oxybutyninym, electrostimulation.

Серед усіх видів нетримання сечі у жінок на стресову інконтиненцію (нетримання сечі під час напруження) припадає близько 50-80%, імперативну – 10-20%, змішану – 20-30’% 11, З, 5, 7, 8]. Згідно з рекомендаціями Міжнародного товариства з утримання сечі (ICS) під імперативним нетриманням сечі розуміють скаргу хворої па втрату сечі під час імперативного (наказового) позиву до сечовипускання, під змішаним – скаргу хворої на втрату сечі як під час імперативного позиву до сечовипускання, так і під час фізичного напруження (підняття важких предметів, кашлю, чхання, швидкої ходьби, бігу та ін.) [4]. Згідно з рекомендаціями Міжнародної консультації з нетримання сечі (ICI) [6| та Європейської асоціації урологів (EAU) [10] початкове лікування імперативного нетримання сечі включає холінолітичні препарати, поведінкову терапію (зміну способу життя та харчування), лікувальну фізкультуру для зміцнення м’язів тазового дна та тренування сечового міхура (сечовипускання за графіком); змішаного – додатково ще призначають дулоксетин, уретральні обтуратори та фізіотерапевтичні процедурі! (вправи з конусами, лікування за методом біологічного зворотного зв’язку, електричну стимуляцію м’язів тазового дна та сфінктерного апарату сечівника) [ 10]. До кінця 90-х років XX століття «золотим стандартом» лікування гіперактивного сечового міхура та імперативного нетримання сечі вважали оксибутиніну гідрохлорид. Незважаючи на його деякі супутні ефекти (сухість у роті, закрепи, нудота та ін.), цей препарат і сьогодні широко застосовують через його переваги перед іншими холінолітиками – прийнятна вартість, додаткова спазмолітична дія на детрузор, можливість застосування у дітей [2].

Мета дослідження

Визначити ефективність нового вітчизняного препарату оксибутиніну під торговою назвою Сибутин виробництва ВАТ «Київський вітамінний завод» у комплексному лікуванні імперативного та змішаного нетримання сечі у жінок.

Матеріали та методи

Проведене клінічне дослідження препарату Сибутин у комплексному лікуванні імперативного та змішаного нетримання сечі у жінок. У дослідження включали пацієнток старше 18 років із клінічними ознаками імперативного та змішаного нетримання сечі протягом 3 міс і більше. Критерії виключення: алергія на препарат, вагітність, патологія сечової та статевої систем (камені, пухлини сечового міхура; гострий цистит; обструкція шийки сечового міхура; значний гіролапс тазових органів), використання холінолітиків протягом останнього місяця. Обстеження пацієнток включало загальноклінічні методи, ультразвукове дослідження сечової системи, консультації гінеколога та невропатолога. Гіперактивність та гіперчутливість де- трузора, а також функціональний стан сфінктерного апарату сечівника визначали за допомогою портативної та малоінвазив- ної уродинамічної системи Gynecare Monitorr (Johnson & Johnson). Ефективність лікування пацієнток оцінювали за допомогою анкети ICIQ-SF Міжнародної консультації з нетримання сечі (ICI) з визначенням індексу ICIQ [9].

Дослідження проводили з участю 63 жінок з квітня 2008 р. по грудень 2012 р. Жінки були розділені на 4 групи: в І групу були включені 16 жінок з імперативним нетриманням сечі, яким амбулаторно протягом 2 тиж проводили консервативну терапію із використанням поведінкової терапії (обмеженням та виключенням продуктів та страв, які підвищують гіперактивність дет- рузора: алкоголь, шоколад, кофе, гострі страви), тренуванням сечового міхура (поступово збільшували інтервали’між сечовипусканням), призначенням оксибутиніну та вправ для зміцнення м’язів тазового дна за Кегелем. Останні вправи зміцнюють також тонус сфінктерного апарату сечівника та рефлекторно гальмують скорочення детрузора. Оксибутинін призначати по 5 мг тричі на добу, у разі виникнення побічних ефектів (сухість у роті) пацієнтки переходили на вживання 2,5 мг препарату тричі на добу. Вік хворих становив 52,6±4,3 року, тривалість захворювання 1,7± 1,3 року.

У II групу були включені 15 жінок зі змішаним нетриманням сечі, яким амбулаторно протягом 2 гиж проводили консервативну терапію із використанням поведінкової терапії, тренуванням сечового міхура, призначенням оксибутиніну та вправ для зміцнення м’язів тазового дна за Кегелем подібно жінкам І групи. Вік хворих становив 50,8±2,9 року, тривалість захворювання 2,7±1,6 року.

У III групу були включенні 10 жінок із імперативним нетриманням сечі, які стаціонарно отримували консервативну комбіновану терапію протягом 2 тиж подібно пацієнтам І групи, а також додатково використовували інтравагіна- льну електростимуляцію сфінктерного апарату сечівника та м’язів тазового дна за допомогою апарата «Інтратон-1» (електростимулятор урологічний ЕСУР-30-1). Процедуру електростимуляції проводили щоденно протягом ЗО хв. Електростимуляція з патофізіологічної точки зору має подвійний ефект: 1 ) посилює тонус м’язів тазового дна та сфінктерного апарату сечівника; 2) рефлекторно гальмує гіперактивність детрузора [9, 11]. Протипоказаннями до електростимуляції були гострі запальні захворювання внутрішніх статевих та сечових органів жінки, маткові кровотечі, злоякісні пухлини жіночих статевих органів, вагітність, порушення ритму серця. Вік хворих становив 54,7±3,9 року, тривалість захворювання 2,0±1,8 року.

Четверту (IV) групу склали 22 пацієнтки зі змішаним нетриманням сечі, які стаціонарно отримували консервативну комбіновану терапію протягом 2 тиж подібно жінкам II групи, але додатково отримували інтравагінальну електростимуляцію сфінктерного апарату сечівника та м’язів тазового дна за допомогою апарата «Інтратон-1». Вік хворих становив 56,7±3,6 року.

Статистичний аналіз матеріалу виконували за допомогою персонального комп’ютера AMD Sempron 2300+, пакета Microsoft Excel 2002, Windows XP.

Результати дослідження таїх обговорення

Серед 16 хворих І групи з імперативним нетриманням сечі після проведеної консервативної терапії 5 пацієнток стали повністю утримувати сечу, індекс ICIQ зменшився з 13,3±0,7 до 8,3+1,1 (р<0,001 ), що достовірно свідчить про ефективність лікування. Серед 15 хворих II групи зі змішаним нетриманням сечі жодна з жінок не досягла одужання (стала повністю утримувати сечу), після курсу лікування індекс ICIQ зменшився з 13,2±0,5 до 8,9±0,5 (р=0,08), що недостовірно свідчить про ефективність лікування. Це і не дивно, оскільки оксибутинін не діє на сфінктерний апарат сечівника жінки та не усуває стресове нетримання сечі. Серед 10 хворих III групи з імперативним нетриманням сечі після проведеної консервативної терапії 3 пацієнтки стали повністю утримувати сечу, індекс ICIQ зменшився з 13,8±0,6 до 3,6±1,5 (р<0,001), що достовірно свідчить про ефективність лікування. Серед 22 хворих IV групи зі змішаним нетриманням сечі 5 пацієнток стали повністю утримувати сечу після проведеного курсу лікування, індекс ICIQ зменшився з 13,6±1,6 до 4,7+1,4 (р<0,001), що достовірно свідчить про ефективність лікування. Жоден із хворих не відмовився від уживання Сибутину, але 20 (31,7%) хворих через 2-3 доби перейшли на вживання половинчастої дози препарату (2,5 мг) через супутній ефект – сухість у роті (5 жінок І групи, 5 – II, 3 – III, 7 – IV).

Висновки

Комплексне лікування імперативного нетримання сечі у жінок із застосуванням оксибутиніну є ефективним, особливо при поєднанні із інтравагінальною електростимуляцією сфінктерного апарату сечівника та м’язів тазового дна.
Комплексне лікування змішаного нетримання сечі у жінок із застосуванням оксибутиніну ефективно лише у випадках поєднання з інтравагінальною електростимуляцією сфінктерного апарату сечівника та м’язів тазового дна. Тому електростимуляцією необхідно включати в комплексне лікування не лише змішаного, але й імперативного нетримання сечі у жінок.
Незважаючи на наявність супутнього ефекту (сухість у роті) у 31,7% хворих після вживання Сибутину препарат дозволяє ефективно лікувати імперативне, а у поєднанні з інтравагінальною електростимуляцію сфінктерного апарату сечівника та м’язів тазового дна – змішане нетримання сечі у жінок.

Список літератури

Аполихина И.А., Ромих В.В., Анди- кян В.М. Современные принципы консервативного лечения недержания мочи у женщин // Урология. – 2005. – № 5. – С. 72-75.
Зайцев В.І., Горовий В.І., Ілюк 1.1. Ефективність та периносимість Си- бутіну при лікуванні гіперактивного сечового міхура у жінок // Сімейна медицина. – 2008. – № 3. – С. 81-82.
Переверзев А.С. Клиническая уро- логинекология. – Харьков; Факт, 2000. – 360 с.
Abrams P., Cardozo L., Fall M. et al. The standardization of terminology of lower urinary tract function: report from the standardization sub-commit- tee of the International Continence Society // Neurourology and Urodynynamics. – 2002. – Vol. 21. – P. 167-178.
Abrams P., Artibani W. Understanding stress urinary incontinence. – Lier, Belgium: Ismar Healthcare, 2004. – 96 p.
Abrams P., Andersson K.E., Birder L. et al. Recommendations of the International Scientific Committee: Evaluation and treatment of urinary incontinence, pelvic organ prolapse and faecal incontinence / Incontinence //Abrams P., Cardozo L., Khoury S., Wein A. – 4 th. ed. – Health Publication Ltd., 2009. – P. 1767-1820.
Elneil S. Prevalence of urinary incontinence // Therapeutic management of incontinence and pelvic pain / Haslam J., Laycock J. – 2nd ed. – Springer-Verlag London Limited. – 2008. – P. 3-9.
Hunskaar S., Burgio K., Clark A.C. et al. Epidemiology of urinary (Ul) and faecal (Fl) incontinence and pelvic organ prolapse (POP) // Incontinence / P. Abrams et al. – 3rd ed. – Paris: Health Publication Ltd, 2005. – P. 255-312.
PlevnikS., Vadusek D.B., Bryan N.P. et al. Electrical therapy // Clinical urog- ynaecology / Stanton S.L., Monga A.K. – 2nd ed. – London – Toronto: Churchill Livingstone, 2000. – P. 521-540.
Thuroff S., Abrams P., Andersson K.E. et al. Guidelines on urinary incontinence // EAU Guidelines. – 2010.- 56 p.
Vodusek D.B., Laycock J. Therapeutic electrical stimulation // Haslam J., Laycock J. Therapeutic management of incontinence and pelvic pain. – 2nd edition. – Springer-Verlag London Limited, 2008. – P. 121-126.

Стаття надана мовою оригіналу

Download the article