Продукція
Препарати зареєстровані в Україні
Високі дози ірбесартану надають довгостроковий нефропротективний ефект у випадках діагностованою діабетичної нефропатії
Silvia Ros-Ruiz1, Pedro Aranda-Lara1, Juan C. Fernández2, M. Dolores Martínez-Esteban1, Cristina Jironda1, Pilar Hidalgo1, Domingo Hernández-Marrero1
1 Unidad de Nefrologia. Hospital Regional Universitario Carlos Haya. Malaga (Spain)
2 Servicio de Endocrinologia. Hospital Regional Universitario Carlos Haya. Malaga (Spain)
Резюме. Обгрунтування дослідження: Завдяки застосуванню ультрависоких доз блокаторів АТ1 рецепторів ангіотензину (БРА) гіпотетично можна досягти кращого ренопротекторного ефекту. Мета нашого дослідження полягала в оцінці вплив ультрависоких доз ірбесартану щодо протеїнурії та функції нирок у діабетиків із стійкою або вираженої діабетичної нефропатією (ВДН). Матеріали і методи: Ми провели проспективне, нерандомізоване, трирічне дослідження з вивченням віддалених результатів та використанням багатофакторного терапевтичного підходу, заснованого на застосуванні пацієнтами ірбесартану по 600 мг на день. На початку і в кінці дослідження проводився порівняльний аналіз демографічних змінних, антропометричних даних і біохімічних показників. У дослідження були включені сорок пацієнтів (75% з яких страждали на цукровий діабет 2 типу) з середнім віком 57,1 ± 10 років, серед них 29 осіб (72,5%) були чоловічої статі. Результати: Наприкінці спостереження значно знизилися цифри САД (157,6 ± 27мм рт.ст. в порівнянні зі 130,1 ± 14 мм рт.ст.) і ДАТ (88,8 ± 10мм рт.ст. в порівнянні з 76, 2 ± 8 мм рт.ст.) (P <0,001). Рівень сироваткового креатиніну збільшився всього лише на 0,17 мг / дл, тим не менш, це було статистично значущою різницею (P <0,05). Протеїнурія помітно знизилася з 2,64 ± 1,99 до 0,98 ± 1,18 (P <0,0001), тобто на 59,2%. У двадцяти п'яти відсотків пацієнтів до кінця періоду спостереження відзначалися нормальні рівні альбумінурії. Ліпідні профілі значно покращилися. Жоден пацієнт не вибув з дослідження внаслідок розвитку побічних ефектів, а рівні калію в сироватці крові протягом дослідження істотно не змінилися. За винятком ІМТ і HbA1с, всі інші терапевтичні критерії, викладені в рекомендаціях ААД, значно покращилися. Висновки: Терапія ВДН ультрависокими дозами ірбесартану була високоефективною та безпечною в плані зниження протеїнурії і уповільненні прогресуючого перебігу ХНН.
Ключові слова: виражена діабетична нефропатія, ірбесартан, ультрависокі дози.